Найбільш поширений спосіб – заставити покупця квартири заплатити за зайву площу житла. Наприклад, під час укладення договору покупець заплатив за 70 м.кв. квартири, а після завершення будівництва раптом виявилось, що загальна площа більша на 5 або 10 квадратів. Відповідно забудовник починає вимагати доплату за більшу площу. Якщо мова йде про Київ, то зайву площу має як мінімум кожна третя квартира. На жаль, така ситуація спостерігається і в інших містах України.
Насправді зайві квадратні метри далеко не завжди збільшують житло, хоча саме це стверджує забудовник. А платити за зайву площу покупцям доводиться чималі суми.
Одного разу був випадок, коли покупець заплатив гроші за квартиру площею 72,5 м.кв.. Але після того, як забудовник точно виміряв площу житла, вона виявилась на 4,4 м.кв. більшою. Відповідно в покупця він почав вимагати доплатити ще приблизно 90 тисяч гривень. Крім цього, в договорі купівлі-продажу нерухомості було зазначено, що доплата за надлишкову площу повинна здійснюватись протягом 10 днів з моменту підписання угоди. Однак, покупець вирішив самостійно перевірити порядність забудовника.
Враховуючи те, що потрапити в квартиру міг лише представник забудовника, з ним можна було домовитись щоб оглянути квартиру за певну грошову винагороду. Сам покупець квартири разом з представником БТІ позиціонував себе при розмові як дизайнер, адже в іншому випадку представник забудовника не погодився б на такі дії.
Інженер з БТІ був запрошений для того, щоб встановити реальну площу житла. Після точного вимірювання було встановлено, що загальна площа квартири дійсно більша від зазначеної в техпаспорті, але всього на 1,6 квадрати. Після цього покупець відразу звернувся у відділ продажу цього забудовника і почав вимагати здійснення повторних замірів квартири. Таким чином забудовник все-таки погодився отримати доплату лише за 1,6 м.кв.
Як свідчать дані, отримані від експертів, оголошена забудовником житлова площа квартири іноді завищена майже на 5 – 8 %. Проблема виникає і в тому, що покупцям рідко надається право самостійно перевірити цифри, які вказані в договорі. Таким чином значна кількість покупців погоджуються на доплату, яку встановив забудовник, повіривши в достовірність інформації. Винятком вважаються лише квартири в панельних будинках, які майже завжди відповідають оголошеному забудовником розміру. Найвищий ризик в даному сенсі припадає на житло в монолітно-каркасних будинках. Слід також додати, що максимальна похибка в договорі зазвичай становить від 0,1 до 1 м.кв., а за всю решта надлишкову площу потрібно доплачувати.
Тим не менш, на цьому не закінчується хитрість забудовників. Часто в договорах купівлі-продажу житла вказуються пункти, що вимагають від покупця оплати комісії за різного роду послуги (нотаріуса і т.п.), що не включені в загальну вартість житла.
Крім цього, будівельні організації часто вимагають доплату, скажімо, за встановлення котла, хоча він вже передбачений у проекті будинку з самого початку. На превеликий жаль такого роду договори завжди захищають права будівельних організацій, але обмежують права покупців.